Всеукраїнський урок з медіаграмотності

7 листопада, відбувся третій Всеукраїнський урок з медіаграмотності, який транслювався на телеканалі «Суспільне Культура» та на ютуб-каналі «Перший». П’ятеро підлітків віком 12–16 років у форматі командного квесту виконували інтерактивні завдання з історії, фактчекінгу і штучного інтелекту разом із зірковими гостями.
Медіаграмотність – сукупність знань, навичок та умінь, що дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати різноманітні повідомлення для різних типів медіа.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ми ще раз переконалися, наскільки важливими є такі вміння, як: перевірка інформації, виявлення маніпуляцій, розпізнавання дезінформації і пропаганди. Адже все це держава-агресорка використовує проти нас. Крім того, зараз ми перебуваємо в надзвичайно інтенсивному новинному потоці, який підсилює тривожність. Щоби зменшити шкідливі інформаційні впливи, важливо вміти давати собі раду й аналізувати: яку інформацію, звідки і як ми споживаємо. Коли ми читаємо інформацію, яка викликає сильні емоції, бажано зробити паузу і спитати себе, чи варто читати далі і поширювати, а ще краще – перевірити.
Потрібно уміти відрізняти правду від брехні в нинішньому світі – навичка вкрай необхідна, адже ми з вами живемо в часи справжнісінької навали різноманітної інформації. Вона сиплеться на нас практично з усіх шпарин. А в час війни медіаграмотність необхідна – без жодних перебільшень – для захисту свого життя. Адже підлий і підступний ворог веде проти нас війну не лише на полі бою, він намагається вразити нас в інформаційному просторі. Його завдання: поширити зневіру, підірвати підтримку партнерів, посіяти паніку, створити в кожного українця враження, що війну ми програємо або й уже програли.
Медіаграмотність — саме та навичка, що може убезпечити нас від цих негативних впливів. З перших днів повномасштабного вторгнення українці проявили надзвичайну стійкість і виступили єдиним інформаційним фронтом проти держави-агресора. Проте ми відточуємо свою майстерність відбивати ворожу пропаганду та дезінформацію, а ворог так само вдосконалює свої методи. Саме тому надзвичайно важливо постійно прокачувати свої навички – щоб бути в курсі всього нового. Адже ворог хитрий і вигадливий – весь час намагається знайти слабке місце, застати нас зненацька, вразити там, де ми цього не сподіваємося.
Бути медіаграмотним – означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її розумно і ділитися нею з іншими. Вибір завжди за нами.
Щодня у соцмережах і на сторінках медіа ми стикаємося із ризиком… натрапити на фейк.
Розпізнати фейки, які розповсюджуються у соцмережах, здається, не дуже складно. У більшості випадків – треба просто хоча б на мінімум включати критичне мислення і, перед тим, як щиро повірити страшилкам, які «пишуть в інтернеті», просто задати собі кілька питань: хто? де? коли?
На що потрібно звертати увагу при користуванні Інтернетом
Хто це сказав? – якщо думку про «на цьому тижні буде кінець світу» або інформацію про «ліки від усіх хвороб» висловили «британські вчені» або «відомий на весь світ науковець» Джон Джонович – варто задуматись, що ви щойно прочитали. І загуглити ім’я всесвітньовідомого вченого. Зажди перевіряйте, хто поширює інформацію: звертайте увагу на видання/сайт, який читаєте, авторство публікації, а також, якщо йдеться про сомцмережі, варто аналізувати сторінки та профілі, з яких поширюється інформація, яка викликає у вас паніку, страх, або думки, що це все може бути неправдою.
Де це відбулось? – дуже важливо звертати увагу на місце проведення заходу чи наукової конференції, чи місце події, про які йдеться у публікації. У фейкових новинах та публікаціях в соцмережах часто це можуть бути неіснуючі інститути і назви конференції чи заходів, які були в реальності, але проводились кілька років тому. Знову ж таки – можна ж перевірити, правда?
Коли? – у мережі (як в неякісних медіа, так і в соціальних мережах) дуже часто «гуляють» публікації кількарічної давності, які видаються за свіжу інформацію. Це може бути як і спонтанне поширення старих нових (хтось випадково перепостив – і пішло-поїхало, весь інтернет обурюється і шерить вражаючу інформацію), так і сплановане: для підняття рейтингів сайті чи сторінок у соцмережах або відволікання уваги.
І основне: якщо ви стикнулися із фейком, дезінформацією, маніпулятивною публікацією або просто маєте сумніви, що це правдива інформація – не поширюйте її!
Сьогодні відбулось шкільне радіомовлення "Голос школи FM" під час якого учні ще раз повторили правила безпечної поведінки у медіапросторі. Дякуємо всім вчителям, які долучились до Всеукраїнського уроку з медіаграмотності.